1. Заснування та перші кроки (1898–1917)
Механічне відділення є фундатором Київської політехніки: воно розпочало роботу одночасно з відкриттям інституту в 1898 році. Головною причиною його створення став бурхливий розвиток промисловості на півдні тогочасної імперії, що викликав гострий дефіцит інженерних кадрів. Відділення мало готувати універсальних інженерів-механіків для заводів, фабрик, транспорту та сільськогосподарського машинобудування.
Перший ректор КПІ, видатний учений-механік Віктор Кирпичов, залучив до викладання еліту тогочасної науки: С. П. Тимошенка, О. М. Динника, Є. О. Патона, О. П. Котельникова. Першим деканом став професор Костянтин Зворикін — видатний фахівець із різання металів, який згодом обійняв посаду директора всього КПІ.
- Навчальна модель: базувалася на досвіді провідних європейських політехнік (Еколь Політехнік у Парижі, інститути Карлсруе та Цюриха). Вона поєднувала глибоку фундаментальну теоретичну підготовку з обов’язковою практикою на провідних заводах.
- Перший набір та випуск: На відділення вступили 109 осіб. Навчання було надзвичайно суворим: під час першого випуску в 1903 році дипломи отримали лише 10 студентів, які пройшли жорсткі кваліфікаційні випробування. Випускники мали бездоганну репутацію, швидко отримували керівні посади, а через 10 років успішної роботи набували права на особисте дворянство.
З 35 загальноінститутських кафедр профільними для механіків стали чотири:
- Теоретичної механіки;
- Прикладної механіки;
- Опору матеріалів;
- Механічної технології.
Важливу роль відігравали студентські науково-технічні гуртки (перший створено у 1902 році), де студенти розробляли реальні проекти. Саме в надрах механічного відділення на початку ХХ століття зародилися вітчизняні школи авіації (під керівництвом професора М. Делоне) та автомобілебудування.
2. Розширення, реорганізації та воєнні виклики (1918–1945)
Факультет стрімко розвивався і ставав базою для нових інженерних напрямів:
- 1918 рік: Кафедра електротехніки відокремилася в самостійний електротехнічний факультет (ЕТФ), який очолив випускник-механік А. В. Круковський.
- 1920-ті роки: Створено нові потужні лабораторії гідравліки, теплових двигунів, деталей машин.
- 1930-ті роки: У ході масштабної реорганізації вищої освіти окремі кафедри та лабораторії факультету дали життя новим самостійним вишам — Київському інженерно-будівельному інституту (КІБІ) та Київському інституту цивільного повітряного флоту (нині НАУ).
- 1940–1941 роки: Відкрито затребувану спеціальність «Автомобілі і автомобільний транспорт».
Під час Другої світової війни (1941–1944 рр.) факультет було евакуйовано до Ташкента, де він працював у складі Середньоазіатського індустріального інституту. Викладачі та студенти забезпечували потреби оборонної промисловості. У 1944 році колектив повернувся до Києва, розпочавши одночасну відбудову зруйнованих корпусів КПІ та відновлення навчального процесу.
3. Повоєнний розквіт та формування наукових шкіл (1950–1990-ті)
У повоєнні десятиліття факультет перетворився на головну кузню кадрів для машинобудування України:
- 1959 рік: Розпочато підготовку фахівців з приладобудування, що згодом призвело до створення окремого приладобудівного факультету (ПБФ).
- Наукові школи: Сформувалися авторитетні у світі наукові школи. Серед них — школа динаміки і міцності машин та матеріалів в екстремальних умовах (під керівництвом академіка Г. С. Писаренка), а також школи гідропневмоавтоматики та передових технологій машинобудування.
Факультет постійно адаптував програми під запити промисловості, відкриваючи спеціалізації з автоматизації виробництва, робототехніки та систем автоматизованого проектування (САПР).
4. Новітня історія: Інститут у XXI столітті (від 2002 року)
У 2002 році Механіко-машинобудівний факультет реорганізовано у Навчально-науковий механіко-машинобудівний інститут (НН ММІ). Це розширило його автономію та інтеграцію з виробництвом.
Сьогодні інститут успішно поєднує класичну інженерну базу з новітніми IT-технологіями:
- Впроваджено сучасні ліцензійні системи проектування та моделювання (CAD/CAM/CAE системи високого рівня).
- Створено спільні навчально-наукові центри з провідними міжнародними корпораціями: Haas, Autodesk, Festo, Boeing.
- Здійснюється підготовка фахівців для авіакосмічної галузі, оборонно-промислового комплексу, біомедичної інженерії та інтелектуальної робототехніки.
НН ММІ залишається флагманом технічної освіти України, зберігаючи унікальні традиції «київської політехнічної школи», закладені понад століття тому.